The role of neurotransmitter systems separate the hemispheres of the brain in action the new antiepileptic compounds AGB-31



Cite item

Full Text

Abstract

Compound AGB-31, a monocarbamate derivative, is shown to possess a high antiepileptic activity. The mechanisms of antiepileptic action are connected with significant increase in glutamic acid decarboxylase activity in the left hemisphere of the brain, with trend of the glutamate content decrease in the left hemisphere and the tendency to increase GABA in both hemispheres. AGB-31 significantly (more than 3-fold) increases syntase nitric oxide activity in the left hemisphere and has a tendency to reduce the NO content in both hemispheres. AGB-31 significantly (by 63.4%), reduced glutathione peroxydase activity in the right hemisphere without changing it in the left, with a tendency to increase the activity of glutathione reductase in both hemispheres.

About the authors

Oleg Aleksandrovich Yarosh

Institute of Pharmacology and Toxicology, NAMS of Ukraine

Email: ogia@novonordisk.com; levemir@mail.ru
fellow

References

  1. Асатиани В. С. Ферментные методы анализа. — М.: Наука, 1969. — 739 с.
  2. Беленичев И. Ф., Черний В. И., Колесник Ю. М., Павлов С. В. Рациональная нейропротекция. — Донецк: ИД Заславского, 2009. — 260 с.
  3. Власов П. Н. Алгоритмы диагностики и терапии эпилепсии у взрослых в поликлинических условиях // Фарматека. — 2006. — № 7. — C. 96–104.
  4. Горбунов Н. В. Активация образования окиси азота, опосредованная метаботропными глутаматными рецепторами в первичных культурах клеток-зерен мозжечка // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 1995. — № 7. — С. 40–48.
  5. Доклиническое изучение специфической активности потенциальных нейропротективных препаратов: метод. рекомендации / Под. ред. И. С. Чекмана и др. — Киев, 2010. — 81 с.
  6. Дубенко А. Е. Применение брендовых и генерических противоэпилептических препаратов // Здоров’я України. — 2011. — № 5 (32). — С. 54–71.
  7. Ємельянова О. І. Аналіз протисудомної дії нових похідних монокарбамату на моделі хімічно-індукованих судом // Вісник Вінницького нац. мед. університету. — 2007. — № 11 (2/1). — С. 470–472.
  8. Ємельянова О. І., Сироватська Л. П., Овінова Г. В. Скринінг протисудомної активності хімічних сполук у ряду монокарбаматів // Ліки. — 2007. — № 1–2. — С. 108–112.
  9. Карлов В. А. Стратегия и тактика эпилепсии сегодня // Журнал неврол. и психиатрии. — 2004. — № 8. — С. 28–34.
  10. Киссин М. Я. Особенности терапии больных эпилепсией с психическими пароксизмами // Эпилепсия. — 2011. — № 4. — С. 58–59.
  11. Меньшикова Е. Б., Зенков Н. К., Реутов В. П. Оксид азота и NO-cинтазы в организме млекопитающих при различных функциональных состояниях // Биохимия. — 2000. — Т. 65. — С. 485–503.
  12. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та робот і з ними / Ю. М. Кожем’якін, О. С. Хромов, М. А. Філоненко, Г. А. Сайретдінова. — Київ, 2002. — 155 с.
  13. Патент України № 82566 N-арилалкінілкарбамати та їх циклічні ізомери, які виявляють проти судомну активність / Авт. Біденко Г. В., Гудима А. О., Лозинський М. О., Громов Л. О. и др. // Опубл. 25.04.2008. Бюл. № 8.
  14. Прохорова М. И. Современные методы биохимических исследований (липидный и энергетический обмен). — Л.: Изд-во ЛГУ. — 1982. — 272 с.
  15. Сорокина Е. Г., Реутов В. П., Гранстрем О. К. и др. Возможная роль оксида азота в повреждении глутаматных рецепторов при эпилепсии // Вести нац. Акад. наук Беларуси. Сер. мед.-биол. наук. — 2002. — № 1. — C. 18–22.
  16. Glyan’ko A., Mitanova N. B., Stepanov A. B. Physiological role of nitric oxide (NO) at vegetative organisms // J. Stress Physiol. Biochem. — 2009. — Vol. 5, N 3. — Р. 33–52.
  17. Landmark C. J. Targets for antiepileptic drugs in the synapse // Med. Sci. Monit. — 2007. — Vol. 13, N 1. — Р. 1–7.
  18. Leppik I. E., Hovinga C. A. Extended-release antiepileptic drugs: A comparison of pharmacokinetic parameters relative to original immediate-release formulations // Epilepsia. — 2013. — Vol. 54, N 1. — Р. 28–35.
  19. Marletta M. A. Nitric oxide synthase: aspects concerning structure and catalysis // Cell. — 1994. — Vol. 78. — Р. 927–930.
  20. Meister A. Glutathione metabolism and its selective modification // J. Biol. Chem. — 1988. — Vol. 263, N 33. — P. 17 205–17 208.
  21. Perucca E., Beghi E., Dulac O. et al. Assessing risk to benefit ratio in antiepileptic drug therapy // Epilepsy Res. — 2000. — Vol. 41. — P. 107–139.
  22. Schachter S. C. Pharmacology of antiepileptic drugs // Epilepsia. — 2012. — Vol. 58, N 9. — P. 1906–1918.

Copyright (c) 2013 Yarosh O.A.

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
СМИ зарегистрировано Федеральной службой по надзору в сфере связи, информационных технологий и массовых коммуникаций (Роскомнадзор).
Регистрационный номер и дата принятия решения о регистрации СМИ: серия ПИ № ФС 77 - 65565 от 04.05.2016 г.


This website uses cookies

You consent to our cookies if you continue to use our website.

About Cookies